Що таке туберкульоз? Його профілактика та лікування

Переглянути відео

Туберкульоз займає особливе місце серед соціальних і медичних проблем людства. Туберкульоз не ліквідований в жодній країні світу. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя помітно зросла розповсюдженість туберкульозу в усьому світі, в тому числі й в Україні. Третина населення земної кулі інфікована туберкульозною паличкою. Україна входить до п’ятірки лідерів за поширенням цієї хвороби. Щонайменше 35 тисяч українців, за даними МОЗ, перебувають на обліку у диспансерах. А щодня від недуги помирають 11 людей. Про симптоми, профілактику, та лікування хвороби дивимося у сюжеті.
Туберкульоз є інфекційним захворюванням, яке поширюється повітряно-крапельним шляхом. Викликається бактерією, яку називають паличкою Коха, вона зазвичай вражає легені, але може вразити й інші органи. ВООЗ вважає туберкульоз більш смертоносним інфекційним захворюванням у світі, аніж ВІЛ/СНІД, гепатит та інші інфекційні й паразитарні хвороби разом узяті.
Ольга Павлова – лікар-фтизіатр:
«Дуже розповсюджений міф, що можна захворіти, якщо хворий, наприклад, кашлянув на стіл, я потім доторкнусь до цього стола і обов’язково захворію на туберкульоз. Ні, туберкульоз так не передається. Лише через повітря. Тобто хворий має покашляти у повітря, а ви маєте це повітря вдихнути».
Колись ця хвороба побутувала серед ув’язнених і алкозалежних. Та нині захворіти нею може будь-хто. Носії хвороби можуть навіть не знати про хворобу, сприймаючи її симптоми за грип чи застуду.
Ольга Павлова – лікар-фтизіатр:
«Якщо людина почуває себе погано, зле тривалий час, якщо звичайні ліки від простуди не допомагають, якщо зростає слабкість, втрата ваги, є кашель, то це всі приводи, щоб піти до свого сімейного лікаря і пройти обстеження на туберкульоз.
Паличка Коха – збудник захворювання на туберкульоз – не розрізняє соціального статусу, гендерних та вікових відмінностей, і з однаковою ефективністю заражає бідних і багатих, чоловіків і жінок, старих і молодих. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний «брак часу», а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування − це все стресові моменти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання».
Ольга Павлова – лікар-фтизіатр:
«Туберкульоз. Чим він відрізняється. По-перше, не обов’язково знаходитися рядом з хворим. Тобто якщо хворий знаходився у приміщенні та вже пішов, то ще повітря приміщення більше ніж 8 годин буде в собі містити туберкульозну паличку. Й люди можуть прийти у приміщення, начебто це приміщення чисте і начебто там нема хворого, але він там був, і тоді вони можуть знову ж таки інфікуватися».
В Україні на обліку перебуває майже 35 тисяч хворих на сухоти. Вісім тисяч з них - зі стійкою формою недуги. Під час кашлю, співу, голосної розмови мікобактерії туберкульозу поширюються від хворої людини на відстань від 1 до 5 м. У зоні ризику ті, хто мало спить, веде малоактивний спосіб життя та погано харчується.
Олена Гребенюк – співачка:
«І люди такої спеціальності як я, як вокалісти, прекрасно розуміють, що означає дихати. Коли ти не можеш душа. У мене була алергія, я задихалася, мені прописали цей тубус, в який потрібно було дихати, і я прекрасно розумію коли ти не можеш не те що вдихнути, видихнути не можеш. Тобто стискається все всередині. І ти не розумієш, що далі з цим буде. Ось це змусило мене включитися в цей процес і так активно допомагати і розповідати про це».
Туберкульоз може ховатися не лише у легенях, а і в будь-якому іншому органі. Може перебувати в організмі у «сплячій формі». За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, третина людства інфікована, але з цих людей хворіє на туберкульоз не більше 10%.
Олена Гребенюк – співачка:
«Паличка є у кожного з нас, і її розбурхати, зіштовхнути з місця це, дуже легко, тому потрібно про це думати. У нас і так достатньо вірусів і всяких психологічних і фізичних і знову-таки вірусні інфекції, ще плюс ці палички, хрестики, нолики - так навіщо нам це потрібно по суті? Тому краще знати про це і приймати якісь заходи, проходити тести необхідні регулярні, робити флюорографію, робити рентгени, якщо це необхідно, говорить про це лікар, ніж потім страждати і потім ти можеш заразити».
Хоча в останні роки фіксується покращення ситуації, Україна залишається однією з країн з найвищим тягарем туберкульозу з множинною лікарською стійкістю – найтяжчою формою туберкульозу, лікування якої є більш тривалим, коштовним та менш ефективним. До того ж, за даними ВООЗ, близько чверті випадків захворювання в Україні не виявляються. Щороку від туберкульозу помирають близько 3700 українців, кожного дня – близько 10 пацієнтів. Лікарі запевняють – на ранній стадії хворі у більшості своїй не заразні. Загрозу становлять лише ті, які не лікуються.
Ольга Павлова – лікар-фтизіатр:
«Для того, щоб захворіти на туберкульоз, мають обов’язково зійтися певні обставини. Перш за все, це тривалий контакт. Друга умова: хворий, який весь цей час поруч, має бути без лікування. Тому що якщо хворий отримує лікування, то він уже майже одразу перестає бути для оточуючих небезпечним. І третя умова - обов’язкова, це сам організм людини, який не має захисту, не має імунітету, і тоді він має змогу захворіти».
Легеневий туберкульоз найчастіше виявляють при флюорографії або рентгеном – на знімках. На них добре видно зміни у легенях, викликані хворобою. Але в цьому і недолік такої діагностики, адже щоб помітити туберкульоз на знімках, він повинен бути вже достатньо розвинутим.
Ольга Павлова – лікар-фтизіатр:
«Тобто, єдиний метод, який точно каже про туберкульоз, це дослідження харкотиння або іншого біоматеріалу, тобто матеріалу від хворого на мікобактерію туберкульозу. І якщо в матеріалі знайдено мікобактерію туберкульоз, тобто збудника туберкульозу. От тоді - так, це стовідсотково діагноз туберкульозу. Всі інші способи - це не завжди туберкульоз. Навіть рентген якщо ви зробите, то із всієї патології, яку можна знайти при рентгендослідженні, лише 5-10% це буде туберкульоз».
Якщо хворобу виявили вчасно, і туберкульоз чутливий, то в середньому за два тижні після початку лікування людина вже не зможе заразити близьких. З лікарні можна виписатися і повернутися додому, а лики отримувати у диспансері. Така модель лікування називається амбулаторною. На сьогодні вона впроваджується в усіх країнах Східної Європи і Центральної Азії. Та на жаль в Україні, досі, суспільство від нестачі обізнаності про хворобу сторониться хворих на туберкульоз.
Катерина Павлова – психолог:
«Ми всі живемо у суспільстві, де є стереотипи, що хтось інший там хворіє, а я не повинен був захворіти. Якісь взагалі незрозумілі почуття, які починають виникати через хворобу. Плюс це все посилюється через страх, який вона сама почуває. І саме тому людині потрібна підтримка, по-перше, звісно ж, її близьких людей, для того щоб ті, кому вона довіряє, ті, з ким вона може дійсно поділитися своїми переживаннями, також її підтримали».
У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні є безоплатими всі заходи вчасної діагностики туберкульозу, а всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. Головною проблемою суспільства лишається стереотипне мислення про хворобу, а також незнання того, як підтримати людину, яка вже захворіла.
Яна Ємченко, Євгеній Луговець, Київ, “Вісті надії”

Further
У Кам’янському відкрився Клуб Слідопитів